*Zen for one day only or War in Crimea*, oil on canvas, 2014


III. Від нарративізму до божественного сумління

Безсумнівно ж те, що Духовність різних людських рас розрізняється подібно кольорам спектра.
Це положення можна проілюструвати цитатою з моєї ранньої поезії, за духом цілком наративної.
«... І моє всіма кольорами світу переливається крило
Шелестить над печальною милою планетою людей... »

Чому печальною? Тому що вічно йдуть війни богів і демонів на Землі. …Терени найновіших гібридних воєн покриті так само, як і у колишні часи, кров’ю, екскрементами, відірваними членами тіл, що свідчить про все ті ж самі «сакральні» зазіхання на «кров та землицю» приматів людського роду, хоча б і озброєних автоматами з лазерами. В тому сенсі «сакральних» бо помічених, як і у звірів, анально-територіальними претензіями.
Інтернет, як загарбник–паразит, годується за рахунок індивідів та товариств, котрі ризикнули злитися з ним. Розповзаючись по земній кулі, інфікуючи держави та народи на своєму шляху, він «дарує» ілюзію свободи, інтелектуальної рівності та братерства класів і рас між собою, між тим, випиваючи подібно вампіру енергію , час та ідеї мільярдів. Отож, насправді, контролюючи таким звабливим та легкодоступним шляхом, являється , по суті, пасткою для більшості користувачів. Тому дехто у складні часи тотального контролю інтернету над інформаційними потоками, являється майстром криптограм.

Кожен людський індивідуум має свій власний неповторний погляд на Бога, має право володіти особистою релігією, створювати свою, мобілізуючи свій духовидчий потенціал. Все починається з малого, з пізнання себе - далі йде пізнання свого Роду, Народу і своєї землі, Світу в цілому. Як казав дивовижний український філософ (якого в рівній мірі можна віднести до мислителів суфійських Традиції за способом життя і стилем думок)
Г. С. Сковорода - істинна людина і Бог є тотожністю.
Контекст цього дня як ніколи сприяє виявленню істинного Я в той час, коли Теологія і Наука в основних положеннях сходяться. Закони фізики, математики та основні постулати релігій трансцендентного порядку, здається, зрештою, утворюють Єдиний комплекс Вищих Знань людини про Буття Всесвіту. Людина - частина природи і теж Бога, а тому, в якійсь мірі, теж Бог. І завжди, мабуть, успішніше шлях до «Бога» через власну підсвідомість, яка оперує інформацією, в основному закритою для свідомості.

Транс - є практика більшості релігій. Прилучення до рівня безсмертя «Небесної Обителі», куди скидається інформація в момент смерті представників роду, нації протягом тисяч років, є призначенням релігії як такої. Іншими словами, ця «Небесна Обитель» є тим самим «колективним підсвідомим» або егрегором. Відповідно - енергетично-інформаційною даністю, свого роду банком інформації, а значить Великим Вібратівно-психогенним чинником, об'єктивно впливає на хід речей у невпинному Творенніі сучасної Історії.
Питання тільки в концентрації, фокусуванні і, відповідно, створенні магічних потоків, кристалізації вібраційно-психогенного променя, тобто вмілому управлінні цією силою.
Але тільки кого це цікавить крім тих великих магів, чаклунів-чарівників, шаманів... наратівістів – візуалізаторів Невимовного?
Подібно до світла крізь тисячоліття проявлялася велич старців і пророків, харизматичних особистостей з високою константою вібрації-випромінювання тієї Духовності, коли більш «тонке» завжди долає більш «грубе».
Підсумуємо, в цьому таємному знанні полягав секрет мистецтва великих жерців, учених, поетів і художників, яких ми тут назвемо далеко не в повному числі, рівня Гермеса Трисмегиста (формула якостей універсалізму), Вернадського (еволюція біосфери в ноосферу), Заратустри (формула благородства, величі і торжества над низьким дегенеративним), Хлєбнікова (формула творіння, поезії як спонтанного акту духобачення-прорікання, неошаманізму), Леонардо да Вінчі (іконообраз ангела-андрогіна), високих духовних сутностей рівня Андрія Рубльова (абсолютний пластичний іконообраз Господа, Трійці, Абсолюту) , Ван Гога (натюрморт-іконообраз - «Соняшники»), живописців: Сурікова (іконообраз Епічного, Історії-драми), Бьокліна (іконообраз Філософії як вчення про Смерть), Ходлера (монументальний іконообраз Містерії ритму Танцю як Мужності життя і сходження до Надлюдини), Врубеля (іконообраз Фатуму), Філонова (іконообраз алхімії підсвідомості, від молекулярного атомічного до соціального організму, молекулярний соціалізм), Кандинського (іконообраз візуалізації, Пластики Музики підсвідомості, Абстрактного або Духовного), Малевича (іконообраз Трансцендентного, Універсального, Узагальненого, Синтезованого), Приймаченко (провозвісниця етно-модерну, реінкарнація хтоничних образів міфологічної свідомості, зчитування аури предків), Далі, (іконообраз метафізичного сюрреалістичного пейзажу Занепаду Європи, одвічного фільму-ілюстрації поеми «Магнітні поля» Андре Бретона), скульпторів: Фідія (іконообраз Гармонії Людини і Суспільства, Синтезу архітектури та скульптури), Торвальдсена (іконообраз Настрою, класичного Романтизму), Гільдебрандта (іконообраз Абсолютного стилю Класицизму як маніфестації зваженого гармонійного, ідеальної свідомості), Родена (іконообраз Філософії через скульптуру), Архипенко (дзенські досліди з Пустим), поетів: Данте (іконообраз Чуда Божественної Любові, пронизуючої світи) , Петрарки (іконообраз Ліричного Почуття, нероздільного із середовищем проживання), Гете та його послідовника Булгакова (іконообраз Майстра), філософа Хосе Ортеги-і-Гассета з його «дегуманізацією мистецтва», маніфестом авангардизму, котрий виступив каталізатором розшарування культурної спільноти на масу посередньо відчуваючих і косніючих в натуралізмі мислення і культурну еліту обраних - винахідників неіснуючого і тому носіїв «образу майбутнього», режисерів: Курбаса (концепція філософського театру), Довженка (космізм Природи і Людини засобами кіно), Пазоліні (Актуалістичне прочитання класичних міфів), композиторів: Баха (орнаментально-симетрична «барокова» медитація Сповіді Благородного), Вівальді (іконообраз Освідчення в коханні), Генделя (іконообраз урочистостей величі і Слави), Вагнера (іконообраз Героїзму, Краси і Мужності раси), Мусоргського (медитація Чудесного або Геніального), Прокоф'єва (медитація пустощів Генія ), Орфа (медитація жертвопринесення Містерій), Холста (медитація Олімпу, Дому богів, розрізнення якості енергій космізму, царственої Астрології), групи Пінк Флойд (медитація Парадигми і драми Цивілізації і Природи, реквієм по людській культурі та її природному середовищу існування - божественній Природі , яка була приречена Цивілізації як жертва)...


Отже, Наративізм повертає Формі глибину Змісту, оскільки виходить з положення, що Форма, подібно гребеням хвиль на здибиленій шкірі океану, є першим, зовнішнім і видимим рівнем пізнання Суті речей.
Наративіст завзято обходить пастки Гламуру і Кітчу на шляху до Правди, подібної світлу в серцевині океану Змісту.
Уподоблюючісь магам та метафізікам Традиції, досліджує Природу для того, щоб самому стати нарівні з Природою силою творчою.
Осягає Природу Божественного, нітрохи Цього не соромлячись і володіє Невідомим як Мовчанням, Священною Паузою, Золотим Перетином, перебуваючи в середостінні Усього й Вся, в Зеро бо Правді, Абсолюті.

Наративіст на шляху осягнення та відтворення природи Божественного, подібно жерцеві-друїдові, що поєднував у собі досвід пізнання натурфілософії та релігії, вже в контексті нашого часу володіє трьома властивостями мудрості:
«Бути обізнаним про все, зносити все, бути відстороненим від усього» (З книги Ферилтів).

Друже-шукачу, хто стукає - тому відчиняють рано чи пізно.
І винагороджується приналежністю до кола вибраних лише людям довгої волі!


Миргород, Україна, 2014